Словник мови Стуса
МОРІГ
морогу, ч. Густа молода трава; мурава.
Іще на ранньому лужку
не кільчиться моріг... (ЗД:117);
Скоро, скоро стане сніг,
запарують ниви,
жде — не діждеться моріг
сонця, грому, зливи. (П-2:150).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МОРІГ


матиме такий вигляд: Що таке МОРІГ