Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
МНОГОЛІТУВАТИ
-ую, -уєш, недок., неперех., інд.-авт. Похідне від многая літа.
Набухле серце облютує —
як не урветься твій терпець,
і вже в мені многолітує,
мов припочаток і кінець. (ЧТ:103);
Нехай святиться світ, допоки спить
він многолітує й многолітує. (ЧТ:140).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МНОГОЛІТУВАТИ


матиме такий вигляд: Що таке МНОГОЛІТУВАТИ