Словник мови Стуса
МНОГОГОЛОСІСТЬ
многоголосості, ж., інд.-авт. Похідне від много і голос. Ім. до багатоголосий.
І зойк повис серед дерев,
упав об кручу і – в проваль
холодну звілглість — у проваль
розхитану многоголосість. (Т.1, кн. 2:157).
многоголосості, ж., інд.-авт. Похідне від много і голос. Ім. до багатоголосий.
І зойк повис серед дерев,
упав об кручу і – в проваль
холодну звілглість — у проваль
розхитану многоголосість. (Т.1, кн. 2:157).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МНОГОГОЛОСІСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке МНОГОГОЛОСІСТЬ
матиме такий вигляд: МНОГОГОЛОСІСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке МНОГОГОЛОСІСТЬ