Словник мови Стуса
МЕЖИГОНИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від межи і гін (пор. межиріччя, межигір'я).
Що б то нам
посовгнути – ці межигони часу,
марудні межигони живоття,
коли змарнілі постаті снаги,
ці бурі пристрастей попопелілих,
раптово окошилися на нас.
І хочеться сягнути за крайчасу,
за прапервні. (П-1:57).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МЕЖИГОНИ


матиме такий вигляд: Що таке МЕЖИГОНИ