Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ЛАДО
-а, ч., ж. і с., нар.-поет. Пестлива назва чоловіка, дружини, дитини; коханий; любий.
Лжива ладо! Швартуйся до берега,
де собака, халат і тапочки. (Кр:223);
Світилося, мов цуценя,
малесеньке хлопча,
дружина ладо навмання
дивилась, як дівча. (ЧТ:186).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛАДО


матиме такий вигляд: Що таке ЛАДО