Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КУРІТИ
-ію, -ієш, рідко, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим.
Куріють вигаслі багаття,
собаки виють до зірок... (ЗД:43);
Куріє руїна. Кривавим стікає потоком,
і сонце татарське — стожальне — разить наповал. (П-1:45).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КУРІТИ


матиме такий вигляд: Що таке КУРІТИ