Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КУМЕЛЬОГОМ
(кумельгом), присл. У безпорядку; шкереберть; сторчма.
Лечу ув ваші очі,
журбою криті – навзнак, кумельгом,
мов у ясну благословенну прірву. (ЧТ:95);
По клумбі вітер перебіг
і кумельгом до мене. (ЧТ:176).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КУМЕЛЬОГОМ


матиме такий вигляд: Що таке КУМЕЛЬОГОМ