Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КРИК-ЗЕЛО
-а, ч., інд.-авт. Похідне від крик і зело.
Обміліла
криниця. А верба пустила
гарячі брості — в крик-зело. (П-1:84).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРИК-ЗЕЛО


матиме такий вигляд: Що таке КРИК-ЗЕЛО