Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КРАЙЧАС
-у, ч., інд.-авт. Похідне від край і час.
Що б то нам
посовгнути – ці межигони часу,
марудні межигони живоття,
коли змарнілі постаті снаги,
ці бурі пристрастей попопелілих,
раптово окотилися на нас.
І хочеться сягнути за крайчасу,
за прапервні. (П-1:57).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРАЙЧАС


матиме такий вигляд: Що таке КРАЙЧАС