Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КРАЙОКРАЙ
крайокраю, ч., інд.- авт. Похідне від край і край.
З крайокраю, з цієї високості,
пади, згорнувши крила, до долин... (П-1:40);
Єси ти за крайокраєм, чаїшся
од мого неоговтаного погляду... (П-1:91).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРАЙОКРАЙ


матиме такий вигляд: Що таке КРАЙОКРАЙ