Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КОВБАНЯ
і, ж. 1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. 2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо.
Он той кужіль, що пряла бабуся,/
полотно, що біліло з ковбань. (Т.1,кн.2:60);
Річки тепла ковбаня,
літеплена вода.
Ось, тобі, сну – смеркання,
спогад твій – біль-жада. (II 2:28)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОВБАНЯ


матиме такий вигляд: Що таке КОВБАНЯ