Словник мови Стуса
КМЕТЬ
-я, ч., заст. Селянин-хлібороб.
Де Віфлеєм твій? Де волові ясла?
Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185);
Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри
і, усамітнений, досатаній. (ЧТ:185).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КМЕТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КМЕТЬ