Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КЛІР
-у, ч. Загальна назва служителів якої-небудь церкви; церковний причет.
А клір мовчить. Ніхто й не заголосить,
ніхто й не знає, де твій буде прах. (П-1:74);
А найсвятіший вірить клір,
що як натерти стіни сіллю —
то й без тортур і трути-зілля
мур вип'є крівцю, як упир. (П-1:162).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛІР


матиме такий вигляд: Що таке КЛІР