Словник мови Стуса
КЛЕЙТУХ
-а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула.
Цілику вірний — поціляй,
аби любов, як клейтух, стухла. (Т.1, кн.2:44).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛЕЙТУХ


матиме такий вигляд: Що таке КЛЕЙТУХ