Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
КІЛЬЧИТИСЯ
(прокільчитися), -иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати.
Спасибі, що росте трава
і що душа жива,
і що біліє голова,
і кільчиться трава. (ЗД:68);
Прокільчилося молодими врунами
осіннє поле — зеленіє знову. (ЗД: 113).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КІЛЬЧИТИСЯ


матиме такий вигляд: Що таке КІЛЬЧИТИСЯ