Словник мови Стуса
ЗНЕГОЛОСНІЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від зне і голосити – позбавлений голосу.
...це кождочасне поринання в смерть,
щоб з неї виринати в знавіснілий
хрипкий чи геть знеголоснілий крик. (П-1:121).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗНЕГОЛОСНІЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗНЕГОЛОСНІЛИЙ