Словник мови Стуса
ЗВІЛГЛІСТЬ
-ості, ж., інд.-авт. Те саме, що волога.
І зойк повис серед дерев,
упав об кручу і – в проваль
холодну звілглість — у проваль
розхитану многоголосість. (Т.1, кн.2:157).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗВІЛГЛІСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЗВІЛГЛІСТЬ