Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ЗАБАРНИЙ
-а, -е. 1. Який бариться; повільний, неквапливий. // Який настає повільно, із запізненням. 2. Який вимагає багато часу, загайний.
І стало тихо, і святочна, й вічно
як смерть тебе забрала забарна. (П-1:74);
Забарні слова,
що з тіла мертвого летіли
і споминами душу гріли,
що, наче дошка гробова,
позаклякала на всевік. (П-2:19).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАБАРНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЗАБАРНИЙ