Словник мови Стуса
ЖУР
інд.-авт. Похідне дієслово нак. сп. від журити.
Лише не жур мене і не клени,
що я, мов янгол із крилом підбитим,
сколошкав сон твій, люба, і пригнітив. (ЧТ:129).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЖУР


матиме такий вигляд: Що таке ЖУР