Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є [Ж] З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ЖИТТЄСМЕРТЬ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від життя і смерть.
У затишку прожити не судилось:
ударив грім — і зразу шкереберть
усе пішло, що ніби тільки снилось,
як життєіснування й життєсмерть. (ЧТ:24);
Сховати ся од долі — не судилось.
Ударив грім і зразу шкереберть
пішло життя. І ость ти — все, що снилось,
як смертеіснування й життєсмерть. (П-1:83).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЖИТТЄСМЕРТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЖИТТЄСМЕРТЬ