Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д [Е] Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ЕПІТИМ'Я
-ї, ж. Добровільне виконання сповідником тих чи інших покут.
І, мов чернець,
кладу тяжку епітим'ю на себе
і так покутую людські гріхи. (ЧТ:79);
Оце ти й є, дорого цнот, дорого
в епітим'ї впокоєних жалів. (П-2:74).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЕПІТИМ'Я


матиме такий вигляд: Що таке ЕПІТИМ'Я