Словник мови Стуса
ЕДЕМ
(< д.євр. edēn — насолода), -у, ч. 1. За Біблією, земний рай, місцеперебування людини до гріхопадіння. 2. перен. Благодатний куточок землі.
Старі гріхи епоха душить
і людство душиться, в Едем
даремне прагнучи... (ЗД:80).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЕДЕМ


матиме такий вигляд: Що таке ЕДЕМ