Словник мови Стуса
ДЛЯННЯ
, с., інд.-авт. Дія за знач, дляти — не поспішати робити що-небудь; затягувати.
І звитяжний лет
не перепинить радісний поет
коротким успіхом і довгим длянням. (ЗД:73);
У штольнях ночей вертикальних
іде схарапуджене дляння
всебезруху... (П-1:87).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЛЯННЯ


матиме такий вигляд: Що таке ДЛЯННЯ