Словник мови Стуса
ДІОНІС
(грец. Dionysos), -а, ч. Один з богів Стародавньої Греції — бог рослинності, родючості, вологи, пізніше – покровитель виноградарства і виноробства.
Де радість в голубому винограї,
Котрий міняє кольори й тони
В овальнім діонісійськім початку? (Т.1, кн.2:14);
Коли
колимський Діоніс, як чіп, набравшись,
тебе в свої обійми загребе
і понесе, розбійник, до розпадку... (П-2:22).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДІОНІС


матиме такий вигляд: Що таке ДІОНІС