Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ДИВНОВЗІР
-зору, ч., інд.-авт. Похідне від дивний і зір.
Там крила птаства рясно миготіли,
мережилася зелень дивновзором,
а душу вже поймав самодоходжень
зухвалий холод і зухвалий жах. (П-2:118).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДИВНОВЗІР


матиме такий вигляд: Що таке ДИВНОВЗІР