Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ДАЖБОГ
-а, ч. Один із найголовніших персонажів української міфології, Бог Сонця, світла і добра, земного достатку.
Пророк Дажбогів, — але до жнив тобі —
Гадати, ворожити, вихваляти. (Т.1, кн.2:225).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДАЖБОГ


матиме такий вигляд: Що таке ДАЖБОГ