Словник мови Стуса
ГОРОВИЙ
-а, -е, рідко. 1. Те саме, що гірський. 2. Той, що вгорі, горній, вищий, піднебесний.
Живий
чи ні? Ти дивишся когось?
Ачи тобою глянув хтось —
незнаний, віщий, горовий? (ЧТ:47);
Затих горішній поверх інтермедій,
останнє дійство набирає сили
і мурів цих займистою виставою
прокинулася темінь горова. (П-2:33).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОРОВИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ГОРОВИЙ