ГОЛГОФА
(Голгота) (грец. Golgotha < арам, gylgulta, букв. — череп), -и, ж. 1. Пагорб поблизу Єрусалима, де було розіп'ято Ісуса Христа. 2. перен. Місце мук, страждання, страти.
Тобі одвік Голгофа зичиться,
Немов це не розплата, а мета. (Т.1, кн.2:193);
Та повнилося серце тихим миром,
передчуттям такого опочинку,
з якого нас живцем уже не вирвеш.
То в ньому прибувають на віки.
Якась модернізована Голгофа (ЧТ: 141).