Словник мови Стуса
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ВІТРОВІННЯ
-я, с., поет. Віяння вітру.
Він змеле зерно ще своє
тут, де гроза реве у небі,
де Україна грози п'є,
своє державне вітровіння. (Т.1, кн.2:87).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВІТРОВІННЯ


матиме такий вигляд: Що таке ВІТРОВІННЯ