Словник мови Стуса
ВИСОКОГОРЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від високий і горло.
Летить крилатолезо
на утлу синь,
високогорлі сосни
і на пропащу голову мою. (ВЦ:154).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИСОКОГОРЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ВИСОКОГОРЛИЙ