Словник мови Стуса
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ВИБЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Дієпр. до вибити.
За життя — розплата:
лізь до могил до виблих. (ЗД:83);
небокрай закушпелило виблий, видавалось: росли з води
лячні ноги, як білі риби. (ЗД:136).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВИБЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ВИБЛИЙ