Словник мови Стуса
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ВЕРИГИ
-иг, мн., заст., іст. Залізні ланцюги, які носили на тілі релігійні фанатики з метою самокатування.
Як легко, збувшися старих вериг,
почутись вільному, з собою в парі! (ЧТ:13).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕРИГИ


матиме такий вигляд: Що таке ВЕРИГИ