Словник мови Стуса
ВЕЛЬЯ
(іспан.), -ї, ж. Свічка.
Яма крокодиляча і велья
і полледро — тільки це твоє! (П-1:163);
І що кигиче в мертвій цій пустелі?
Киги-киги — мов чайка з-над Дніпра.
О семигори горя, цвинтар велій,
і я тут згину, як прийде пора? (П-1:100).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЕЛЬЯ


матиме такий вигляд: Що таке ВЕЛЬЯ