Словник мови Стуса
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ВУРДАЛАК
-а, ч. У деяких слов'янських народів мертець, що виходить вночі з могили, щоби ссати кров людей, які сплять; вампір, упир.
І сниться сон, і тихе бдіння
мене колошкає, мов мак,
з небес зіходить благостиня,
і креше душу вурдалак. (П-2:190).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВУРДАЛАК


матиме такий вигляд: Що таке ВУРДАЛАК