Словник мови Стуса
ВСЕЧУЛИЙ
-а, -е, дієпр., інд.-авт. Похідне від все і чути.
Володарю своєї смерті, доля —
всепам'ятка, всечула, всевидюща —
нічого не забуде, не простить. (П-1:144).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВСЕЧУЛИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ВСЕЧУЛИЙ