Словник мови Стуса
А Б [В] Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ВОРИННЯ
-я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. 2. рідко. Загорожа з таких жердин.
Розгойдано, гортанно, хлипко
сп'янивши обрій — за грудей
тугим воринням, що й не видко,
де твій, завизубрений день. (Т.1, кн.2:126).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВОРИННЯ


матиме такий вигляд: Що таке ВОРИННЯ