Словник мови Стуса
БРОСТЬ
-і, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг.
...на планеті
квітневі брості
у глухі барабанять шиби... (Кр:222).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БРОСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке БРОСТЬ