Словник мови Стуса
БОРВІЙ
-ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган.
Не рвися, коню мій, не рвись
Шаблюко-жалко,
Спаде громами, як борвій,
і блисне жахом. (Т.1, кн.2:225).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БОРВІЙ


матиме такий вигляд: Що таке БОРВІЙ