Словник мови Стуса
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
БОЛІД
(< грец. bolis — метальний спис), -у, ч. Великий, дуже яскравий метеор з довгим хвостом, що світиться.
А ти шугай – у самокружелянні
(немов планета згасла? чи болід?)
Тут ані дня, ні ночі, ні світання,
і почезає за тобою слід. (ЧТ:59);
Горить твій слід – немов болід, як Тора,
і ти гориш — то вічний твій приділ. (П-1:134).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БОЛІД


матиме такий вигляд: Що таке БОЛІД