Словник мови Стуса
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
БЛАГОСТИНЯ
-і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння.
Отак і ти постанеш знов, поете,
з майбутнього високих благостинь... (ЧТ:74);
Бо зійшла на мене благостиня,
обуяла мить... (ЧТ:86).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЛАГОСТИНЯ


матиме такий вигляд: Що таке БЛАГОСТИНЯ