Словник мови Стуса
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
БІЛЬ
-і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір, білість.
Прив'язана за коси до сосни,
біліє, наче біль, за біль біліша,
гуляють козаки, а в небі тиша,
а од землі – червоні басани. (П-1:95);
Ген над головою
злітали з мене голуби
біль-білі. (П-2:59).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БІЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке БІЛЬ