Словник мови Стуса
А [Б] В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
БЕДРИК
-а, ч., бот. Рід родини зонтичних; багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим стеблом і пірчастим листям.
Довкола сопки і хрести,
людські кістки біліють щедро,
од божевілля й німоти
малесенький рятує бедрик. (П-1:150).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЕДРИК


матиме такий вигляд: Що таке БЕДРИК