Словник мови Стуса
БАТЯР
-а, ч., діал. Розбишака; волоцюга.
Бо що мені трунок, цей трачений чар
оцих знакомитих батярів,
як колеться небо — за вдаром удар,
і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАТЯР


матиме такий вигляд: Що таке БАТЯР