Словник мови Стуса
БАСАМАН
(басамань), -у, ч., розм. Смуга на тілі від ударів.
Довга дорога і порожня,
дві чорні колії в огні
плафонів. І на серці кожна,
як басамани вогняні. (П-1:51);
Із випатраних гнізд
зриваються орлята,
у безвість вирушати,
де басамань борізд. (П-1:129).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАСАМАН


матиме такий вигляд: Що таке БАСАМАН