АТЛАНТ
(грец. Atlas (Atlantos)), -а, ч. 1. Титан, що брав участь у боротьбі проти Зевса і був покараний: мусив вічно підтримувати небесне склепіння на голові і руках. 2. архт. Вертикальна колона-підпора у вигляді могутньої чоловічої постаті. 3. перен. Велетень. У Стуса: перифраз на позначення шахтарів.
...розлуки рвав, як обривають жили
атланти териконів і тачок... (ЗД:75).