Словник мови Стуса
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З [І] К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ІЗВОМПЛЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Дієпр. до вомпити, ізвомпити.
Тепер доходь найдальших меж,
як закуріла димно
твоя ізвомплена душа,
із неї біль валує. (ЧТ:28);
Усе — притлумлене – твоїм кінцем,
що оточив, неначе еліпсоїд,
ізвомплену, глуху, непогамовану
твою стьмарілу душу. (ЧТ:140).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ІЗВОМПЛЕНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ІЗВОМПЛЕНИЙ