Лексикон львівський
шлюс
шлюс досить, кінець, годі (ср, ст): Третього дня Рурка, що ніколи не пив за свої гроші й вмів розповідати дуже багато історій, при зустрічі на Ґрудку у Зісля над пивом говорив йому просто в ніс: “Ти є фраїр. Я б на твоїм місці пішов до нього до хати, й шлюс! Пощо цяцькатися?” (Нижанківський)зроби́ти шлюс закінчити справу (ст)
шлюс, Пара́ню, по коха́ню про кінець (часто неочікуваний) справи, розмови тощо (ср, ст)||юж, Параню, по коханю
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: шлюс


матиме такий вигляд: Що таке шлюс