Лексикон львівський
Хоружчина
Хору́жчина (Хору́нщизна, Хору́щина) іст. дільниця міста в районі сучасних вулиць Чайковського та Стефаника: Ще коло 1780 року на вулиці Карла Людовика [парні числа сучаного проспекту Свободи], як згадує один із львів'ян, “нічого іншого не було, тільки багна й трясовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській [сучасна вул. В. Гнатюка]; два домики при вул. Сикстуській [сучасна вул. В. Дорошенка], а як ціла Широка вулиця [сучасна вул. Коперника], все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною, – там на качки славно польовано”. В околиці Академічної площі [перетин сучасних вул. Саксаганського та просп. Шевченка], Хоружчини й пасажу Гавсмана [сучасна вул. Крива Липа] були ставки (Крип'якевич); Юридику під назвою Хорущина (Хорунщизна) заснував наприкінці XVII ст., на південь від Галицької брами, між Полтвою та двома горами Калічою та Шембековою (званою пізніше Вроновських), Стефан Потоцький, котрий у переліку своїх титулів іменувався ще й “хорунжим великим коронним” (Мельник І.)
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: Хоружчина


матиме такий вигляд: Що таке Хоружчина