Лексикон львівський
фалювати
фалюва́ти вул. 1. іти; їхати (ст): – Га? Різні справи? То значить, ти не фалюєш з нами? (Лисяк); – Отже ти “фалюєш”? – сказав Роман до Адася. – Так. Позавтра їду. – Куди? – Чорт зна (Загачевський)◊ ка́рта фалює карт. щастисть у грі (ст)
2. іти, похитуючи стегнами; дефілювати (ср)||фалювати боком
◊ фалюва́ти боком → "фалювати" 2
фалюва́ти вул. 1. іти; їхати (ст): – Га? Різні справи? То значить, ти не фалюєш з нами? (Лисяк); – Отже ти “фалюєш”? – сказав Роман до Адася. – Так. Позавтра їду. – Куди? – Чорт зна (Загачевський)◊ ка́рта фалює карт. щастисть у грі (ст)
2. іти, похитуючи стегнами; дефілювати (ср)||фалювати боком
◊ фалюва́ти боком → "фалювати" 2
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: фалювати
матиме такий вигляд: Що таке фалювати
матиме такий вигляд: фалювати
матиме такий вигляд: Що таке фалювати