Лексикон львівський
убранє
у́бранє (у́браня, у́брання) 1. одяг (ср, ст): 3 убрання, яке зложив її чоловік перед сном, вичитувала, коли та в якім настрою вернувся він додому. Не потребувала нікого розпитувати (Вільде); Давні мешканці Личакова відзначалися своєрідною вдачею й звичаями. Вони були частково українці, частково поляки. Ці останні мали свою колонію на Мазурівці побіч Личаківського цвинтаря. Довгі часи у личаков'ян утримувалися давні передміщанські убрання: чоловіки в будні ходили у коротких спенцерах, у споднях до чобіт з високими халявами, у темно-синій камізельці, з хустиною на шиї й шапкою (т.зв. саделком) з дашком. З кишені виставала кольорова хустка до носа. У святочні дні вбиралися в темно-синю капоту й деколи циліндр. Зимою носили баранячі кожушки, короткі або довгі. Жінки чесали голову гладко і в'язали хусткою. Носили достатні вовняні катанки, пару крохмалевих спідниць і хустку на плечах, також коралі, деколи великої вартості. Дівчата носилися так само, тільки на голову не брали хустини, а спускали коси й до волосся припинали квітки (Крип'якевич)||стрій II.2. чоловічий костюм (ср, ст): Треба буде приготувати Татові святкове убраня до церкви, не файно так ходити по-будньому на Службу (Авторка)||анцуґ
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: убранє


матиме такий вигляд: Що таке убранє